Різні зіниці – це небезпечно?

Стан, коли ліва і права зіниця відрізняються розмірами, медичною мовою називається анізокорією. Давайте ж спробуємо розібратися, чи є даний симптом патологією і чи є необхідність його лікувати.

При різному освітленні одна зіниця веде себе адекватно – розширюється і звужується, а інша зіниця весь час залишається однакового розміру.

Нерівність розмірів зіниць з розбіжністю більше 1 мм, а особливо у разі прогресування цього явища, найчастіше вказує на захворювання кровоносних судин, нервів або головного мозку.

Слово “анізокорія” має грецьке походження. Неоднаковий розмір зіниць пов’язаний з дисбалансом у функціональності очних м’язів, що відповідають за звуження зіниці (міоз) і її розширення (мідріаз).

У практиці лікарів-офтальмологів анізокорія зустрічається досить часто. Зіниці різних розмірів у 20% пацієнтів не є симптомом якої-небудь патології. Але все ж у 80% випадків подібний стан говорить про те, що зі здоров’ям у Вас не все в порядку. Відповідно, необхідно виявити існуючу проблему і вирішити її.

Чим може бути викликана анізокорія?

Анізокорія найбільш часто буває викликана:

  • паралічем/парезом окорухового нерва;
  • синдромом Горнера, при якому симпатична нервова система уражається, провокуючи птоз, міоз, уповільнення реакції зіниць на світло, порушення потовиділення і енофтальм;
  • синдромом Парино, при якому вражається середній мозок, а саме його задні відділи;
  • фармакологічної реакції на препарати;
  • механічним пошкодженням райдужки, викликаним запаленням, травмою або хірургічним втручанням;
  • напад закритокутової глаукоми;
  • внутрішньочерепним крововиливом;
  • транзиторними змінами у нашому організмі; тобто наші зіниці можуть змінювати свій розмір при наявності парасимпатичних або інших симпатичних дисфункцій, а також під час мігрені;
  • сифілісом;
  • пошкодженням коротких гілок циліарного нерва або безпосередньо циліарного ганглія, що зазвичай зустрічається у жінок віком від тридцяти до сорока років.

Лікування анізокорії

При виявленні цих відхилень у зорі варто якомога швидше звернутися до лікаря-офтальмолога за допомогою. Разом з різним розміром зіниць можуть відзначатися:

  • лихоманка;
  • підвищена чутливість до світла;
  • розмите бачення навколишньої середи, головний біль;
  • нудота, блювання;
  • відчуття сильного болю в оці;
  • головний біль.

Оскільки анізокорія – не окреме захворювання, а лише симптом, то лікування призначають лише після того, як встановлять точну причину появи цього симптому. Прогноз тривалості курсу медикаментозного лікування і одужання також залежать від діагнозу, який може поставити лише досвідчений фахівець на основі комплексного обстеження. У свою чергу своєчасне звернення в клініку до лікаря-офтальмолога допоможе попередити появу ускладнень, так як буде своєчасно проведене лікування зору. У деяких випадках пацієнту може знадобитися консультація нейрохірурга або невролога.


Ми використовуємо cookies для аналітики та реклами лише з вашої згоди. Детальніше — у Політиці конфіденційності.