На сьогоднішній день косоокість – одне з найпоширеніших офтальмологічних захворювань, від якого страждають як дорослі, так і діти. Таку патологію можна охарактеризувати як неузгоджену роботу очних м'язів. При правильному розташуванні очних яблук, обидва ока повинні фокусуватися в одній точці, через це в мозок надходить зображення з кожного ока і як результат виникає об'ємний образ. При виникненні косоокості зорова вісь одного ока віддаляється від точки фіксації. Внаслідок цього нервова система не може накласти одне зображення на інше і як результат, ту картинку, яку отримує від ураженого ока, вона відхиляє.
В яких випадках може виникнути вроджена косоокість
Косоокість може бути як вродженою патологією очей, так і придбаною. Перший тип такого дефекту, який в медицині прийнято називати інфантильним, зустрічається досить рідко. Головні фактори, які провокують таке захворювання:
- недоношеність;
- вроджені дефекти очей;
- дитячий церебральний параліч;
- бої на генетичному рівні (хвороба Дауна і Крузона);
- спадковість (у тому випадку, якщо косоокість спостерігалася у перших двох попередніх поколінь);
- негативний внутрішньоутробний вплив на дитину різних ліків (у тому числі антибіотиків), наркотичних та психотропних засобів.
Які чинники провокують виникнення набутої косоокості
Якщо косоокість почала розвиватися у дитини після першого півріччя життя або ж у дорослої людини, то таке офтальмологічне порушення відноситься до набутих захворювань. Причин, за якими воно може виникнути безліч, найбільш поширені з них:
- стресові ситуації, в тому числі і переляки;
- травми очей, пухлини;
- м'язовий параліч, який виникає внаслідок недостатнього кровопостачання очного яблука, нейросифілісу, енцефаліту і склерозу;
- різні захворювання очей (глаукома, катаракта);
- різкі перепади внутрішньочерепного тиску;
- пошкодження очних м'язів через травми спинного (головного) мозку;
- інфекційні захворювання організму та інші.
За способом відхилення очей розрізняють три види косоокості:
- вертикальна (хворе око спрямоване вниз або вгору);
- розбіжна (око косить в область скроні);
- збіжна (очі спрямовані у бік перенісся).
Косоокість виліковна
На щастя, сьогодні косоокість – це не вирок і не довічний діагноз, так як існує безліч сучасних методів лікування цієї патології. Однак варто розуміти, що вирішальну роль у боротьбі з такою зоровою дисфункцією грає час. Якщо косоокість не почати лікувати вчасно, це приведе в кращому випадку до значного зниження зору, а в гіршому – до повної непрацездатності хворого ока. В такому разі при появи навіть найменших ознак косоокості, потрібно відразу ж звернутися в клініку діагностики зору, кваліфіковані фахівці якої допоможуть вилікувати це захворювання.
Особливості немедикаментозного та медикаментозного лікування
Позбутися косоокості можна різними методами, найбільш легкий з яких – немедикаментозний. Цей метод являє собою відновлення працездатності очей за допомогою окулярів. Такий спосіб лікування особливо ефективний, якщо косоокість ускладнено далекозорістю або короткозорістю. У разі виникнення косоокості внаслідок паралічу окорухових м'язів, доцільно використовувати призми Френеля, які прикріплюються до лінз на окулярах. Курс такого лікування повинен складатися не менш як з чотирьох місяців.
Медикаментозне лікування передбачає прийом лікарських засобів в поєднанні з апаратною реабілітацією та з регулярним виконанням спеціальної очної гімнастики.
Хірургічне лікування косоокості: основні показання
До оперативного втручання вдаються у тому випадку, якщо обидва попередні методи не привели до успішних результатів. Суть даного методу базується на ослабленні або навпаки – посиленні м'язів, які відповідають за рух очного яблука. Якщо візуально косоокість простежується дуже чітко, то може знадобитися кілька оперативних втручань.
Існує два види хірургічного лікування косоокості: рецесія (переміщення очних м'язів) і резекція (вкорочення очних м'язів).